Історія Девіда

«Ось як воно є. Більшість із нас, хто полює, проводить більшу частину часу в пошуках дичини — лише зрідка ці пошуки перериваються поєднанням майстерності, удачі та обставин, результатом якого стають здобич і м’ясо в морозильній камері. Цей вересень для мене не став винятком: багато годин блукань лісами й преріями, поміж опалою хвоєю, поваленими деревами та колючими кактусами опунції, але жодного разу не вдалося заповнити ліцензійну бирку. І це нормально. Це і є полювання. Тож нічого особливого, крім якісної пари чобіт, вкритих центральномонтанською глиною, і чудових спогадів про милі, пройдені з добрими друзями в дикій місцевості. Я не хотів би нічого іншого.»